ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ СИНДРОМИ Синдром — це сукупність взаємопов'язаних симптомів, що мають спільний патогенез. У синдромі співіснують як позитивні психічні розлади (астенічні, афективні, невротичні, маячні, галюцинаторні, кататонічні, судомні), так і негативні (деструкція, випадіння, дефект). Позитивні симптоми завжди варіабельні, негативні — інваріантні. У синдромі виділяють симптоми першого (провідні), другого (головні) і третього (другорядні) рангів. Такий розподіл дозволяє розглядати їх у динаміці захворювання. У процесі діагностики лікар виявляє у конкретного хворого специфічну для даної хвороби симптоматику. Наприклад: не просто астенію, а астенію, що відображує особливості хвороби (атеросклеротичну, травматичну, постінфекційну тощо); не деменцію взагалі, а атеросклеротичну, епілептичну, паралітичну і т. ін. Синдром — етап перебігу хвороби. Нозологічна специфіка синдромів непостійна. Один і той самий синдром може спостерігатися при різних захворюваннях. Так, зовсім не мають специфіки такі синдроми, як астенічний, кататонічний, коматозний. Специфічність дизмнестичних синдромів і органічного психосиндрому досить виражена. Синдроми при хворобах однієї і тієї самої етіології можуть відрізнятися один від одного, і, навпаки, існує багато однакових синдромів, що виникають з різних причин. Нижче наведено короткий опис основних синдромів, що найчастіше спостерігаються в клініці психічних захворювань. НЕВРОТИЧНІ СИНДРОМИ Астенічний синдром (астенія) — стан підвищеної психічної і фізичної втомлюваності, надмірної дратливості, слабкодухості та нестійкого настрою у поєднанні з вегетативною симптоматикою і порушеннями сну. Симптоми астенії менше помітні вранці і підсилюються в другій половині доби, особливо ввечері. Якщо в клінічній картині астенії переважають запальність, вибуховість, нестриманість, нетерплячість, відчуття внугріш-нього напруження, тоді йдеться про гіперстенічну астенію. Коли ж, крім згаданих вище симптомів, є ще й прояви психічної втомлюваності, тоді мова про астенію із симптомами подразнювальної слабкості. В разі домінування не тільки психічної, але й фізичної стомлюваності, відчуття безсилля астенію класифікують як гіпостєнічну, найтяжчу її форму. Астенічний синдром часто спостерігається не тільки при психічних захворюваннях, але й при більшості соматичних. За поєднання астенії з депресією, іпохондрією або рухальною загальмованістю йдеться про астенодепресивний, астено-іпохондричний та астеноакінетичний синдроми. Обсесивний синдром (синдром нав'язливих станів, ананка-стичний) проявляється різноманітними обсесіями (нав'язливі думки). Обсесії найчастіше характеризуються фобіями (нав'язливі страхи), нав'язливими рахунком, сумнівами, спогадами, "розумовою жуйкою". У клініці переважають фобії іпохондричного змісту: кардіо-, канцеро-, сифіло-, спідо-, танато-, но-зо-, фобо-, а також клаустро-, агорафобія тощо. Крім нав'язливих ідей і страхів можуть спостерігатися нав'язливі дії (частіше у дітей): покашлювання, піднімання брів, плечей, намагання смоктати палець, гризти нігті (оніхофагія), посмикувати волосся (трихотиломанія) та ін. Можуть бути певні ритуали — пов'язані з фобіями нав'язливі рухи і дії, що зменшують інші нав'язливості. Розуміючи безглуздя й необґрунтованість згаданих звичок, хворий все ж таки не позбувається їх, і вони впливають на його поведінку. Пацієнт, доклавши вольового зусилля, спроможний подолати хворобливі переживання. Обсесії спостерігаються при неврозі нав'язливих станів, психастенічній психопатії, шизофренії, органічних ураженнях головного мозку. Сенестопатично-іпохондричний синдром — невротичний синдром, що проявляється різноманітними, досить неприємними, болісними, нестерпно тяжкими відчуттями. Хворий може скаржитися на печіння, стискування, переливання, стягування, набухання тощо у різних частинах тіла, внутрішніх органах (сенестопатії). З'являються іпохондричні надцінні ідеї -порушення суджень, Хворий "виявляє" в себе ознаки тяжкої невиліковної недуги...